Фотостаріння у сучасному світі

  • 16 марта 2018 20:35:52

Процеси старіння організму, особливо зовнішні його прояви на шкірі, завжди були предметом вивчення медичної науки.  Можливість повернути шкірі «молодість» була метою незліченних пошуків вчених в усі часи.  На різних етапах розвитку медицини змінювалося розуміння біологічних і біохімічних процесів, які лежать в основі старіння організму та відповідно еволюціонували методи «лікування» цих процесів.

Прийнято виділяти фізіологічне старіння (генетично детермінований процес) і старіння під дією екзогенних факторів.  Не дивлячись на «фізіологічність» процесів, що лежать в основі старіння, цей тип старіння часто може виникати передчасно і вимагати корекції.  Оскільки на генетичний матеріал, що лежить в основі старіння індивідуума, на даний момент, ми не можемо вплинути, природними є зусилля, спрямовані на зовнішні фактори, що сприяють процесам старіння.  На процеси старіння організму в цілому, впливають множинні фактори, серед яких: особливості харчування людини, спосіб життя, фізична активність, але основним негативним фактором, що помітно прискорює старіння шкіри, є сонячний ультрафіолет (так зване фотостаріння).  Останнім часом феномен фотостаріння шкіри дуже активно вивчається в силу наступних факторів.

По-перше, це один з основних рушійних чинників екзогенного старіння шкіри;

по-друге, вплив УФ-променів на шкіру можна ефективно усунути за допомогою рутинних заходів;

по-третє, крім власне фотостаріння шкіри, УФ промені мають виражений канцерогенний потенціал,  і займають чи не основне місце в патогенезі пухлин шкіри, таких як меланома і немеланомні раки шкіри.


Найбільш небезпечні в плані дії на шкіру УФ-промені спектру А з довжиною хвилі 320-400 нм, оскільки вони, завдяки своїм фізичним властивостям, проникають в шкіру до рівня гіподерми, а на своєму шляху завдають фото пошкодження  клітинним елементам і міжклітинній структурі дерми, запускаючи ряд  процесів, що лежать в основі фотостаріння.  УФ-промені спектру В (довжина хвилі 280-320 нм) не проникають глибоко в шкіру, досягаючи лише поверхневих шарів дерми, але природно, їх негативний вплив повною мірою може проявитися на ділянках тонкої шкіри (обличчя, шия, зона декольте).

Безсумнівно, сонячний ультрафіолет життєво необхідний нашому організму оскільки він грає важливу роль в ряді біохімічних процесів в організмі людини (синтез вітаміну Д, наприклад), але в останні десятиліття було розвіяно ряд стереотипів і помилок, пов’язаних з потребою нашого організму в УФ.  Дослідження показали, що доза УФ для забезпечення його фізіологічної дії вкрай мала, і не вимагає тривалого перебування на прямих сонячних променях, або додаткового використання штучних джерел УФ випромінювання.  І відповідно весь надлишок УФ випромінювання понад фізіологічної потреби — несе для організму потенційну шкоду.  У більшості випадків, є недоцільним застосування УФ-випромінювання широкого спектра широко застосовується в медицині багато десятиліть, навпаки, сучасні методики фототерапії використовують досить обмежений спектр і проводяться чітко за показаннями.  Також в останні 2 десятиліття в ряді країн світу переглянули ставлення до соляріїв, а Всесвітня організація охорони здоров’я віднесла їх до джерел потенційного канцерогенезу.  У свою чергу змінюється ставлення громадськості до неприродної засмаги, яка вже не розглядається як критерій краси, а навпаки, як фактор, який може негативно вплинути на красу шкіри, прискоривши процеси її старіння.


Таким чином, з огляду на те, що УФ-випромінювання є ключовим фактором у розвитку екзогенного старіння шкіри, основа його профілактики — це активний фото захист, який сприяє не тільки збереженню молодості шкіри, але також є профілактикою серйозних онкологічних захворювань. Але слід розуміти, що фотостаріння шкіри процес лише  частково оборотний, незважаючи на можливості особливо молодого організму відновлювати пошкоджені  УФ-променями структури шкіри, шкіра схильна «пам’ятати» шкоду, заподіяну їй УФ променями за все життя.


Тому, якщо профілактичні заходи були розпочаті не вчасно, або якщо їх застосування не дало бажаного результату, постає питання про корекцію існуючих змін шкіри внаслідок процесів її старіння.  Це ж стосується і фізіологічного старіння, особливо при його передчасному прояві.  У питанні корекції ознак старіння шкіри, в останні роки спостерігається певна еволюція підходів до вибору тактики впливу на ці зміни, це ж стосується і підходів в лікуванні патологічних косметичних станів шкіри (наслідки перенесеної вітряної віспи, постакне, рубці і т п).  Чітко простежується тенденція щодо переходу від травматичних  методик, до більш фізіологічних, що не супроводжуються вираженим пошкодженням, спрямованих на стимуляцію відновлення порушених процесів в шкірі самим організмом.  Саме розуміння патофізіологічних процесів, що лежать в основі фізіологічного старіння дозволили впровадити ряд методик, без яких сьогодні важко уявити сучасну естетичну медицину.  Одним з ключових механізмів в процесі старіння є дегідратація структур шкіри, відповідно глибоке фізіологічне зволоження шкіри — це ключовий, патогенетично обґрунтований  «лікувальний» напрямок.


Найважливішим при виборі спеціаліста сфери краси є його висока кваліфікація, розуміння причини та механізму старіння шкіри на патофізіологічному рівні, якісний і медично обґрунтований вибір методу боротьби з віковими змінами.